Дибр

6 45 пізно ліг.

Електричка, офіс. Там чогось директор надумав проводити планерку в сквері. Ну стукнуло таке йому в глову. Пішли, послухали його. Я не слухав. Мені якась рижа все в очі заглядувала, якраз через його голову сиділа. А я міркував все про "неї." Вернулись, сидить якась мовчазна. Після обіду стала веселішою.

Брат придбав сімку в Польші, так карту зробив. Просив шоб по вайберу набрав. Поставив цей вайбер, а воно всиму кого він стоїть і є мій номер видало повідомлення, і як почали писати. Плюнув, ніодну на забанив, хоча й треба було б. Писали години дві, кожній треба знати як у мене справи. Видали номер і забудь. Ні, пишуть. Нехай, пройде.

Працював. Ще був черговим, молоко купляв, дурість, шо я можу сказати. Мені не шкода, я щось придумаю, шоб медом не здавалося.

Студент Р. добре чіпляється до мене, треба йому знати шо і як в коді сервера працює. Другий все диплом кує.

Вперше грав мелодію без зупинок на важкому(для мене) переході з акорду на акорд.

От позавчора думав настрою нема. Так сьогодні його вкрали і наплювали в те місце. Вона пів дня мовчала, а мене покрутило, фу таким бути. В роті пів дня присмак, як тютюну наївся, чи смалив біломор. Бридко.

Сухенький дибр, трапляється.

Дибр, спати. Всім яскравих почуттів.