![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Неділя 23-29 Липня
Понеділок-середа поставив вітряк з Олексієм. Опалубку клепав.
Четвер - неділя з М. працював всі дні цілком. Їздив в Ачинськ. Проміж будинків набудували торгівельних центрів. Мале місто, дороги убиті. Тільки й того що транссіб та трасса в Чіту. Місто майбутнього алюмінію. Хмара над ним постійно висить. Бачив багато цистерн з металевою табличкою внизу "Украина", а на самій цистерні написано щось з москальських підприємств. Зелені та сині цистерни, навіть не перекрасили, тольки букви позамазували.
Неділя 30 липня - 5 серпня
Працював та опалубку все робив.
Постійно в місто їздив. Там у Ж. мати з лікарні повернулася, допомагав.
Неділя 6 - 12 серпня
З Олексієм та його братом(наркоманом) поїхали в Томськ, забрали там первого пріуса Олексію. Брата забрали без попередження, він трохи не плакав що не заїхали до ньго додому за ганджою. Взяли йому літровий пакет вина, попросили сидіти не скиглити. Олексій не зміг вернутися вчасно на роботу, телефон сів, вийшов лише наступного дня. Телефони сіли ще вночі. Не витурили, працює далі. Назад їхали з постийними зупинками, бо у пріуса дохла ввб. Я не спав добу і потім 600 км проїхав. Штрафів немає. Приїхав працював і ліг спати тільки ввечорі. А так, вишні рвав багато, постійно за цукром їздили, на варення все. Малину патрав. Опалубку та арматуру мостив.
Неділя 13 - 19
М. десь в Самарканді, а його замісник постійно мені щось пише. Хоча платити ніхто не збирається. Цікаво. Написав два прототипа сервера на расті та на аккі. Опалубку майже не чіпав. 19 поїхав до тітки, 300 км, з Олексієм та його жінкою. Олексій в ввб пріуса замінив декілька елементів. 4 дні розбирав та збирав. Приїхали в село писля обіду. 1998 рік, той же день, та ж година. Пройшло 20 років. Це було після 14 серпня. Я в їх грошах нічого не розумів. Але у мене з'явилася своя кімната. До школи з дому 200 метрів. В школі був гурток з компами бк0010ш, майже пдп-11. Наступний навчальний рік гурток вів я. Книжок ніяких не було, не було документації. Але врешті знайшлася невелика брошура, там я знайшов декілька команд 8біт машкод ту асм. Цього було достатньо. Почав з паінта, архиватора, всяких саперів. А завершилося драйвером рам для бобін. Всякими іграми як в тетріс, але з графікою повноцінною. Після школи в армію не взяли, громадянства не дали. Пидпріємство спитало, а чи не хочу я за штуку зелені працювати на них. Батько сказав або я вчуся, або на вулицю геть. Пішов вчитися. 3 роки як сон. Олексій запитав відразу, якого мене занесло в цю дірку, з теплих країв. Ну таке. В селі якесь велике свято. Губернатор якийсь приперся, з мск якась депутатша. Сцену велику поставили, з маріїнки пригнали співаків з опери. Цікаво нашо, там ні директора не розуміють в цьому ділі ні роботяги. Пиво та горілка, досить. Жінка Олексія ходить в театр в місті постійно, ну тут в неї очі на лоба полізли, колись вона пробувала поїхати в мск послухати цих людей, та ціни кусалися. Вчепилася на дві години, нікуди не хотіла йти. Я походив по селу, ніхто не впізнав мене. Знайшов Сергія з Казахстана, взяв номер. Мабуть одна нормальна людина на все село, водієм працює. Як почали грамоти вручати, утікли на Ангару, то в Байкалі купався, де вона починається, а тепер де завершається. Жінка Олексія вперше купалася в серпні в річці, хоча все життя прожила в цих місцях. Жарко як і в 98. Купався я і тоді. Вернувся додому пізно вночі, пріус перегрів батарею, не хотів їхати поки температура на вулиці не впала нижче 15.
Неділя 20 -26 Серпня
Допілював серверні програми. Ще довго до діла, але вже щось є та працює. Опалубку потихеньку крутив. З Олексієм переставили витряк, спробували двигуном повертати сонячні, поламався двигун. Слабкий. На день міста поїхали з Ж. Олексієм та його жінкою. Ж. Ніколи не бачила такого феєрверка. Хоча з дитинства в місті мешкає. А я ще дивувався чого люди з пропискою мск, ніколи в третьяковську не ходили. Захворів, дуже, трясе весь вечір працювати не можу.
В віндовзі пробував писати дибри в ноутпад, а потім швиденько схопив ноут в рюкзак, ну він там спитав мабуть збергети ні? Відкрив ноут коли він вже посадив батарею, нічого не збереглося, так що нічого не записував після. А часу кожен день теж не було.
Хуану подяка. Читав потроху все.
Почав ду-во англійську з самого простого, Ратомірі подяка.
І питання до людей, шо з aucubagold, не пише вже кілька днів в паблік. Так жили мої бабусі, та прабабусі. Ну майже так. Дуже приємно читати її дибри.
Насправді захворів, трясе, не можу код писати, от дибр почав згадувати потроху. Помилок багато, перевіряв тричі, але досить, за пальці судорога смікає, грип з температурою. Давно такого не було.
Добраніч.
Понеділок-середа поставив вітряк з Олексієм. Опалубку клепав.
Четвер - неділя з М. працював всі дні цілком. Їздив в Ачинськ. Проміж будинків набудували торгівельних центрів. Мале місто, дороги убиті. Тільки й того що транссіб та трасса в Чіту. Місто майбутнього алюмінію. Хмара над ним постійно висить. Бачив багато цистерн з металевою табличкою внизу "Украина", а на самій цистерні написано щось з москальських підприємств. Зелені та сині цистерни, навіть не перекрасили, тольки букви позамазували.
Неділя 30 липня - 5 серпня
Працював та опалубку все робив.
Постійно в місто їздив. Там у Ж. мати з лікарні повернулася, допомагав.
Неділя 6 - 12 серпня
З Олексієм та його братом(наркоманом) поїхали в Томськ, забрали там первого пріуса Олексію. Брата забрали без попередження, він трохи не плакав що не заїхали до ньго додому за ганджою. Взяли йому літровий пакет вина, попросили сидіти не скиглити. Олексій не зміг вернутися вчасно на роботу, телефон сів, вийшов лише наступного дня. Телефони сіли ще вночі. Не витурили, працює далі. Назад їхали з постийними зупинками, бо у пріуса дохла ввб. Я не спав добу і потім 600 км проїхав. Штрафів немає. Приїхав працював і ліг спати тільки ввечорі. А так, вишні рвав багато, постійно за цукром їздили, на варення все. Малину патрав. Опалубку та арматуру мостив.
Неділя 13 - 19
М. десь в Самарканді, а його замісник постійно мені щось пише. Хоча платити ніхто не збирається. Цікаво. Написав два прототипа сервера на расті та на аккі. Опалубку майже не чіпав. 19 поїхав до тітки, 300 км, з Олексієм та його жінкою. Олексій в ввб пріуса замінив декілька елементів. 4 дні розбирав та збирав. Приїхали в село писля обіду. 1998 рік, той же день, та ж година. Пройшло 20 років. Це було після 14 серпня. Я в їх грошах нічого не розумів. Але у мене з'явилася своя кімната. До школи з дому 200 метрів. В школі був гурток з компами бк0010ш, майже пдп-11. Наступний навчальний рік гурток вів я. Книжок ніяких не було, не було документації. Але врешті знайшлася невелика брошура, там я знайшов декілька команд 8біт машкод ту асм. Цього було достатньо. Почав з паінта, архиватора, всяких саперів. А завершилося драйвером рам для бобін. Всякими іграми як в тетріс, але з графікою повноцінною. Після школи в армію не взяли, громадянства не дали. Пидпріємство спитало, а чи не хочу я за штуку зелені працювати на них. Батько сказав або я вчуся, або на вулицю геть. Пішов вчитися. 3 роки як сон. Олексій запитав відразу, якого мене занесло в цю дірку, з теплих країв. Ну таке. В селі якесь велике свято. Губернатор якийсь приперся, з мск якась депутатша. Сцену велику поставили, з маріїнки пригнали співаків з опери. Цікаво нашо, там ні директора не розуміють в цьому ділі ні роботяги. Пиво та горілка, досить. Жінка Олексія ходить в театр в місті постійно, ну тут в неї очі на лоба полізли, колись вона пробувала поїхати в мск послухати цих людей, та ціни кусалися. Вчепилася на дві години, нікуди не хотіла йти. Я походив по селу, ніхто не впізнав мене. Знайшов Сергія з Казахстана, взяв номер. Мабуть одна нормальна людина на все село, водієм працює. Як почали грамоти вручати, утікли на Ангару, то в Байкалі купався, де вона починається, а тепер де завершається. Жінка Олексія вперше купалася в серпні в річці, хоча все життя прожила в цих місцях. Жарко як і в 98. Купався я і тоді. Вернувся додому пізно вночі, пріус перегрів батарею, не хотів їхати поки температура на вулиці не впала нижче 15.
Неділя 20 -26 Серпня
Допілював серверні програми. Ще довго до діла, але вже щось є та працює. Опалубку потихеньку крутив. З Олексієм переставили витряк, спробували двигуном повертати сонячні, поламався двигун. Слабкий. На день міста поїхали з Ж. Олексієм та його жінкою. Ж. Ніколи не бачила такого феєрверка. Хоча з дитинства в місті мешкає. А я ще дивувався чого люди з пропискою мск, ніколи в третьяковську не ходили. Захворів, дуже, трясе весь вечір працювати не можу.
В віндовзі пробував писати дибри в ноутпад, а потім швиденько схопив ноут в рюкзак, ну він там спитав мабуть збергети ні? Відкрив ноут коли він вже посадив батарею, нічого не збереглося, так що нічого не записував після. А часу кожен день теж не було.
Хуану подяка. Читав потроху все.
Почав ду-во англійську з самого простого, Ратомірі подяка.
І питання до людей, шо з aucubagold, не пише вже кілька днів в паблік. Так жили мої бабусі, та прабабусі. Ну майже так. Дуже приємно читати її дибри.
Насправді захворів, трясе, не можу код писати, от дибр почав згадувати потроху. Помилок багато, перевіряв тричі, але досить, за пальці судорога смікає, грип з температурою. Давно такого не було.
Добраніч.
