Дибр

27 Січня, неділя.
12. Встав та побіг в ТРЦ, там поїв картоплю з м'ясом. Ну як поїв, їв поки не помітив волосся в тарілці. Плюнув пішов накупив продуктів. Поїхав до Ж. Там працював. Замовили м'яса додому, шашлик. Привезли половину. Мабуть на цій земли ніколи не вміли в сервіс. Ніколи. На шо не подивися - все через одне місце та аби як.

Згадав як ще в ссср, вперше з батьками пішов у пельменну. Кругом мухи живі та мертві, варена вода з галушками та цибулею, брудна вилка. Стіл без скатертини, брудний, салфеток немає. Стільці човгають по підлозі металевими ніжками. Стоїть гомін від черги. Їсти хотілося, поки батьки ходили за другою порцією та чистими вилками, я руками поїв ті пельмені-галушки. Більше в пельменні я не ходив ніколи. І тепер дивишся на дітей в макдачці,... і жуєш свою котлету мовчки.

В 19 до вокзалу поїхав, читав всяке. Там знову на вокзал не заходив. Тепер всі таблички познімали, термінал показує одне. В гучномовець кричать друге, і купа людей бігають питають де яка електричка, бо водночас відправляються три в різних напрямках. На електричці теж чогось не підпичано спереді. Знайшов, поїхав додому.

Дома вже нікого окрім матері. Працював з тіткою. Новий сервіс вивчали. Помилики повиправляли. Тітка неділю працювала на роботі і 40 годин дома біля компа. Круто. Виявляється вона ще й офіційно на юриста вчиться.

Англійську зробив.

Взяв у М. emmc та мікросд адаптер до нього, пробував з оранджем, не працює нажаль. Треба лягати, затра в 9 вставати.