![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
6 Лютого, середа.
Шось стукнуло в голову, в 10 встав, почав працювати і так до вечору. Ще один маленький скрипт на баш.
Потім на ардуїну запаяв рх тх та гнд, причепив до оранджа, там є 3.3 уарт. Запустив ардуїну, запустив монітор для ардуїни, поставив 115... швидкість, запустив орандж, і текст побіг в моніторі ардуїни. пароль логін ввів, повністю працює баш. Хлопцям показав, кажуть треба побалакати за це діло, зацікавилися. Потім спав годину.
Далі з тіткою працював. Поставили кейпасс, базу на флешку, навчив користуватися. Поки шо без ключів. Поставив нетпік спайдер. Навчив користуватися. Показав як звіти робити. І шо з ними потім. Роботи непочатий край. У тітки в англійській вогники є, у мене теж.
Потім зайшов до дріму, ого. У Ліксє я бачив пост, але промовчав, як завжди. А після Ратоміри пішов перечитав. Людина каже що думати такими реченнями мають люди з совка, так і є, років через десять діти почнуть так міркувати як він, але зараз ні. Людям з У. не можна такого казати, бо в відповідь вони можуть сказати лише те шо понаписали під записом. І це непорозуміння справедливе. Це як вийти першого грудня 13 вночі і казати не підтримуйте майдан. Але то було до війни, тоді попи так і робили. Зараз ні. Люди стіною стають, це схоже на ту поведінку з ссср, але тепер вона працює на У. Нема коли вчитуватися, щось схоже на зраду, бігом закидали. Це дає надію.
Кібернетік-кіт - ото пост. Гарнота. Так, лікарні в Львові та Одесі, не такі як у Кременчузі чи Запоріжжі. Львів має велику підтримку з заходу, це відчувається. В Києві є обладнання якого немає навіть у мск. І люди теж. Це колись сідав у літак, дивлюся по зеленому коридору, з українськими паспортами та обладнанням лікарь та два медбрата забігли в літак поперед мене, половину бізнесу їм виділили. А батько мій вмирав в обшарпаній палаті. Але це тут.
І ще одне, хтось писав що щасливі люди це добре, і не треба того цуратися, треба підримувати це почуття. От є море, є Карпати, є Дніпро. Це все на відстані не більше 1000 км. Важко. Вони не знають як бути щасливим, їх не вчили такому. Але є надія.
У Хуана дивлюся на запис з формулою та неправильною відповіддю студента, а перший коментар мабуть від дядьки який лекції по хаскелю веде та на торент викладує, дивився в минулому році.
Англійська та спати.
Шось стукнуло в голову, в 10 встав, почав працювати і так до вечору. Ще один маленький скрипт на баш.
Потім на ардуїну запаяв рх тх та гнд, причепив до оранджа, там є 3.3 уарт. Запустив ардуїну, запустив монітор для ардуїни, поставив 115... швидкість, запустив орандж, і текст побіг в моніторі ардуїни. пароль логін ввів, повністю працює баш. Хлопцям показав, кажуть треба побалакати за це діло, зацікавилися. Потім спав годину.
Далі з тіткою працював. Поставили кейпасс, базу на флешку, навчив користуватися. Поки шо без ключів. Поставив нетпік спайдер. Навчив користуватися. Показав як звіти робити. І шо з ними потім. Роботи непочатий край. У тітки в англійській вогники є, у мене теж.
Потім зайшов до дріму, ого. У Ліксє я бачив пост, але промовчав, як завжди. А після Ратоміри пішов перечитав. Людина каже що думати такими реченнями мають люди з совка, так і є, років через десять діти почнуть так міркувати як він, але зараз ні. Людям з У. не можна такого казати, бо в відповідь вони можуть сказати лише те шо понаписали під записом. І це непорозуміння справедливе. Це як вийти першого грудня 13 вночі і казати не підтримуйте майдан. Але то було до війни, тоді попи так і робили. Зараз ні. Люди стіною стають, це схоже на ту поведінку з ссср, але тепер вона працює на У. Нема коли вчитуватися, щось схоже на зраду, бігом закидали. Це дає надію.
Кібернетік-кіт - ото пост. Гарнота. Так, лікарні в Львові та Одесі, не такі як у Кременчузі чи Запоріжжі. Львів має велику підтримку з заходу, це відчувається. В Києві є обладнання якого немає навіть у мск. І люди теж. Це колись сідав у літак, дивлюся по зеленому коридору, з українськими паспортами та обладнанням лікарь та два медбрата забігли в літак поперед мене, половину бізнесу їм виділили. А батько мій вмирав в обшарпаній палаті. Але це тут.
І ще одне, хтось писав що щасливі люди це добре, і не треба того цуратися, треба підримувати це почуття. От є море, є Карпати, є Дніпро. Це все на відстані не більше 1000 км. Важко. Вони не знають як бути щасливим, їх не вчили такому. Але є надія.
У Хуана дивлюся на запис з формулою та неправильною відповіддю студента, а перший коментар мабуть від дядьки який лекції по хаскелю веде та на торент викладує, дивився в минулому році.
Англійська та спати.
