Дибр

18 Лютого, понеділок.
11 встав, працював. З обіду з дядьком вийшов на зв'язок, побалакали, питаю чого в Польщу не їде, каже що йому непогано і так, сидіть майже нічого не робить і нічого не зароблять. Ну шо ж зробиш. Нехай так. Потім працював з М. трохи. Під вечір мати зарядили мене на душ, взяв шліфувальну машину, причепив до неї вихоть, гелю на нього забагато, і як почав протирати, півтори години, видраїв, яскраве все стало.

Потім англійську, та поїв. Стрічку погортав.

Майже 5 років як я повернувся до батьків. Батько упав у січні 2014 вперше, великий тиск в лівій половині голови.
А до того був майдан. Хоча мало хто вірив в нього з рідні, мабуть один я. Сперечався з батьком ще декілька місяців. Потім перестав, мовчав тільки.

Весна. Десь справжня, а тут вона тільки сонцем трохи блискає, та сніг сідає. Птиці ще не повертаються. Вода з річки видавлює кригу. Місяць до весни, а може й довше.

Сумно, та нічого. Буде. Попрацюю, та й спати.